- змикання
- —————————————————————————————змика́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
змикання
Смотреть что такое "змикання" в других словарях:
змикання — я, с. Дія за знач. змикати і змикатися … Український тлумачний словник
абруптив — а, ч. Проривний приголосний звук, під час вимовляння якого в гортані між голосовими зв язками постає змикання … Український тлумачний словник
афонія — ї, ж. Втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання гортані або ураження нервової системи). •• Психоге/нна афоні/я відсутність звучності голосу за збереження шепітної мови, спричинена афектом страху або психічною травмою.… … Український тлумачний словник
блефароспазм — у, ч. Судомне змикання повік, спазм колового м язу ока … Український тлумачний словник
змикальний — а, е. Стос. до змикання … Український тлумачний словник
корнеальний — а, е. Такий, що стосується рогівки. •• Корнеа/льний рефле/кс рефлекторне змикання повік при легкому дотику до рогівки ока … Український тлумачний словник
надбрівний — а, е. Який міститься над бровами. Надбрівні дуги. •• Надбрі/вний рефле/кс змикання повік, що спостерігається при постукуванні по внутрішньому краю надбрівної дуги … Український тлумачний словник
оклюзійний — а, е. Стос. до оклюзії. •• Оклюзі/йна крива/ мед. лінія, що проходить через точки змикання зубів. Оклюзі/йна площина/ поверхня, яка проходить через ріжучі краї перших різців нижньої щелепи та дистальні щічні горби третіх молярів. Оклюзі/йне по/ле … Український тлумачний словник
стуляти — я/ю, я/єш і сту/лювати, юю, юєш, недок., стули/ти, стулю/, сту/лиш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, щільно з єднувати (предмети або краї предметів). || З єднувати докупи частини чого небудь. || розм. Складати що небудь розкрите … Український тлумачний словник
